2 червня 1937 було прийнято постанову Політбюро ЦК ВКП (б) ПБ-51/94 «Про антирадянські елементи», відповідно до якої 5 серпня 1937 вийшов наказ НКВС СРСР № 0044, який поклав початок масових репресій.

Вже до середини листопада 1938 року без суду було винесено 681692 смертних вироки, які виконувалися негайно. Більше 1,7 млн. людей було відправлено в табори.

Згідно розсекречених архівів і документів СБУ, в Україні з 1935 по 1951 рік жертвами розкуркулення стали понад 2 млн. 800 тис. людей. У 1936 році заарештували 15717 осіб, у 1937-му - 159537, в 1938-му - 106096, в 1939-му - 11744. Близько 16,5 тис. чоловік в 1937-му було розстріляно.

Ця скорботна дата вперше з’явилась в національному календарі країни наприкінці 90-х років та носила назву "День пам’яті жертв голодомору", відображаючи в своєму формулюванні один з найтяжчих злочинів проти людяності тієї безжальної влади. Відзначався цей день в четверту суботу листопада (Указ Президента України № 1310/98 від 26-го листопада 1998-го року). Потім, згідно з Указом Президента України № 1181/2000 від 31-го жовтня 2000-го року, цей пам’ятний День був перейменований і став називатися «День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій». Указом від 15-го липня 2004-го року №797/2004 було встановлено назву «День памяті жертв голодоморів та політічніх репресій». Надалі, згідно Указу Президента України №431/2007 від 21-го травня 2007-го року, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людяності, дні пам’яті жертв голодоморів та жертв політичних репресій виділили в окремі пам’ятні дати. «День пам’яті жертв голодоморів», як і колись, відзначається в четверту суботу листопада, а «День пам’яті жертв політичних репресій» - щорічно у третю неділю травня.

Биківнянські могили під Каєвом – найбільш живий свідок комуністичного терору, найнеспростовніший доказ злочину проти людства, такого ж масштабного, як ті, що вчинені в Катині, Аушвіці, Бухенвальді, Бабиному Яру, на Соловках, заявив Президент України Петро Порошенко на минулорічній церемонії вшанування пам’яті жертв політичних репресій у Національному історико-меморіального заповіднику «Биківнянські могили».

Президент наголосив, що у Биківні кожен клаптик просякнутий невинною кров’ю українців, а також жителів інших народів тодішньої УРСР, за національністю росіян, поляків, євреїв та інших.

«Тут вбивали не «ворогів народу», не «шпигунів», «диверсантів», а селян і робітників, вчителів, священиків, науковців і головне – письменників. Намагаючись вбити душу нашого народу. Тут позбавляли життя цілий народ, який за кілька років до того не встигли знищити Голодомором», – констатував Президент.

Порошенко наголосив, що важко осягнути нормальною людською свідомістю, скільки невинно загублених душ покоїться тут, у Биківні. Довгі десятиліття приховувалися як сам факт злочину, так і його масштаби. І лише зараз науковцями підтверджена цифра понад сто тисяч убитих. «Биківнянський ліс є символічним місцем, куди приходять вшанувати пам'ять усіх загиблих від рук репресивних органів, по всій Україні. Забути не зможемо, не маємо права. Пробачити? Розсудить Бог… Відповідати вбивцям нашого народу доведеться, на цьому світі чи на тому…», – резюмував Президент.

Президент України доручив СБУ і уряду видати книгу, оприлюднити документи і матеріали про масові політичні репресії 1937-1938 років, поширити їх за кордоном, а також провести в установах, школах та інших навчальних закладах заходи на цю тему.