Рік тому, у лютому-березні 2014 р., Російською Федерацією незаконно окуповано та анексовано Автономну Республіку Крим – невід’ємну частину території України. Вчинивши цей злочин, Росія відразу ж розпочала перетворювати Кримський півострів у велику військову базу, яка несе загрозу іншим чорноморським країнам, передусім, тим, які є членами НАТО.

Одночасно Росія розпочала політику національного пригнічення корінного народу півострова – кримських татар. Цей багатостраждальний народ знову піддано знущанням, приниженням та дискримінації на його прабатьківській землі. Багатьох кримсько-татарських активістів викрадено та закатовано російськими окупантами. Піддано тиску та закрито представницькі органи, освітні, культурні та релігійні установи кримських татар. Окупаційною владою заборонено діяльність Меджлісу кримсько-татарського народу та заборонено в’їзд до Криму його лідерам Мустафі Кірімоглу і Рефату Чубарову.

Фактично, те, що відбувається нині в Криму, стало ще одним злочином проти кримських татар. Мета цього злочину аналогічна тій, яку здійснювали царський і сталінський режими, - знищити будь-які сліди кримсько-татарської культури та «довести», що територія Криму «завжди була святою російською землею».

Міжнародне співтовариство не визнає незаконну окупацію Криму Російською Федерацією, а діяльність так званої «влади» Криму вважає незаконною. Ця позиція міжнародної спільноти була підтверджена на сесії Генеральної Асамблеї ООН 27 березня 2014 року, коли 100 країн підтримали резолюцію «Територіальна цілісність України». Підтвердили цю позицію також такі міжнародні організації як ОБСЄ, Рада Європи, Європейський Союз і НАТО. Більшість країн світу та міжнародні організації рішуче засудили окупацію частини території України, звернулись із закликом до держав світу не визнавати анексію Криму Російською Федерацією та закликали Росію зупинити вторгнення в Україну.

Україна закликає міжнародну спільноту засудити окупацію її суверенної території (Крим та частина Донбасу), як і окупацію суверенних територій Азербайджану (Нагірний Карабах), Грузії (Південна Осетія і Абхазія) та Молдови (Придністров’я), яка має бути визнана грубим порушенням головного принципу міжнародного права – принципу територіальної цілісності незалежних держав. Подібні акти агресії підривають усю систему міжнародних відносин та несуть загрозу миру і стабільності у світі.

,