Посольство України в Арабській Республіці Єгипет

, Київ 13:24

ТРАГІЧНА СТОРІНКА В ІСТОРІЇ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ

17 травня, 12:34

Щороку 18 травня у світі відзначають пам’ять жертв депортації кримських татар.

 

 

 

В Україні з 2014 року цього дня офіційно відзначають День боротьби за права кримськотатарського народу, а з 2016 року - День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

12 листопада 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію з Криму у 1944 році геноцидом кримців. У цей день вшановують пам’ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб).

У ніч з 17 на 18 травня 1944 р., згідно з постановою Державного комітету оборони СРСР від 11.05.1944 р., з Криму почали депортувати кримських татар, звинувачених у «зраді батьківщини».  На НКВС покладався обов’язок закінчити виселення кримських татар до 1 червня. Офіційно причиною депортації вказувалася співпраця деяких кримських татар з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни.

За найбільш вірогідними оцінками істориків, депортації зазнали понад 194 тисячі кримських татар. 24 червня їх долю розділили понад 15 тисяч греків, 12,4 тисячі болгар, 9,6 тисяч вірмен.

Число спецпереселенців поповнилось у 1945 р., коли, по закінченні війни солдати й офіцери, які воювали з фашизмом, теж були оголошені «зрадниками» і направлені на заслання, до своїх сімей.

Кримських татар депортували у віддалені райони Сибіру, Уралу, Середньої Азії, де вони опинилися без документів, в умовах комендантського режиму, без права пересування навіть з метою пошуку загублених при виселенні сімей.

Важкі умови побуту у спецпоселеннях, які ускладнювалися незвичним кліматом та інфекційними захворюваннями, призвели до масових захворювань і смертності депортованих, що посилювалося фактичною відсутністю медичного обслуговування.

ХХ з’їзд КПРС (лютий 1956 р.) відкрито засудив політику депортацій. Відповідно до рішень з’їзду Президія Верховної Ради СРСР своїм Указом від 27 березня звільнила з обліку спецпоселенців кримських болгар, греків та вірмен, а 28 квітня 1956 р. видала Указ „Про зняття обмежень щодо спецпоселення з кримських татар, балкарців, турків - громадян СРСР, курдів, хемшилів та членів їх сімей, виселених у період Великої Вітчизняної війни”. Проте зазначені укази все ще забороняли депортованим повертатися у Крим.

У січні 1974 р. Президія Верховної Ради СРСР скасувала заборону грекам, вірменам, болгарам та кримським татарам повертатися в Крим на місця їх колишнього проживання.

Повернення кримських татар до Криму набуло масового характеру, починаючи з 1987 року. 

Репатріанти поверталися на територію, де їхні колишні поселення і помешкання були зайняті, а можливості працевлаштування обмежені або й зовсім відсутні. Потрібні були оперативні й дієві заходи влади для забезпечення прибулих житлом, роботою, установами соціальної інфраструктури – закладами охорони здоров’я, освіти, культури, дозвілля тощо. В умовах соціально-економічної кризи на всьому посткомуністичному просторі розв’язання згаданих проблем ставало дуже складним завданням. Облаштування на Батьківщині тих, хто поверталися з місць депортації, вимагало величезних коштів.

У 1989 році депортація була визнана Верховною Радою СРСР незаконною і злочинною.

На початку 90 років кримські татари стали третьою за чисельністю етнічною групою Криму.

Україна з часу проголошення незалежності взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації.

У 1992-2013 роках процес репатріації в Україну колишніх депортованих за національною ознакою осіб відбувався в рамках Угоди з питань, пов’язаних з відновленням прав депортованих осіб, національних меншин і народів,що була укладена у 1992 р. у м. Бішкек (Киргизстан) країнами-учасницями Союзу Незалежних Держав (так звана Бішкекська угода) та пролонгована у 2003 р. у м. Санкт-Петербург на наступний десятирічний термін.

З метою вирішення питань інтеграції репатріантів Урядом України 25 січня 2002 р. було ухвалено «Програму сприяння соціальному становленню та адаптації кримськотатарської молоді на 2002-2005 роки» та 11 травня 2006 р. ухвалено «Програму Кабінету Міністрів України з розселення та облаштування  депортованих кримських татар і осіб інших національностей, що повернулися в Україну на проживання, їх адаптації та інтеграції в українське суспільство на період до 2010 року», яку було подовжено відповідною постановою КМУ на період  до 2015 року.

До окупації Російською Федерацією АР Крим у лютому-березні 2014 р. Україна фактично за рахунок власних ресурсів здійснювала масштабну роботу, спрямовану на вирішення соціально-економічних проблем кримських татар та осіб інших національностей, які поверталися на постійне проживання до Криму.

Починаючи з 1991 р., у Державному бюджеті України окремим рядком передбачалися видатки на облаштування репатріантів. Бюджетні кошти спрямовувалися, головним чином, на будівництво житла, інженерних комунікацій, об’єктів соціально-культурного призначення. Загальна сума видатків з Державного бюджету України на облаштування колишніх депортованих за національною ознакою громадян станом на кінець 2013 р. становила понад 1270 млн. грн. (понад 158 млн. дол. США).

В Україні знято художні фільми, присвячені цим подіям. 17 травня 2013 року в Сімферополі відбулася прем’єра фільму «Хайтарма» (кримськотатарською  Qaytarma - «Повернення») - історичного військового драматичного художнього фільму режисера Ахтема Сейтаблаєва, присвячений періоду в історії кримськотатарського народу. Фільм заснований на реальних подіях, що відбулися в травні 1944 року, - депортації кримських татар. Головний герой картини - військовий льотчик-винищувач, гвардії майор, двічі Герой Радянського Союзу Амет-Хан Султан (актор - Ахтем Сейтаблаєв).

15 травня минулого року українська співачка Джамала виграла конкурс Євробачення 2016, який проходив у Стокгольмі. Вона набрала 534 бали - 211 голосів журі та 323 голосів від глядачів. Джамала стала першою кримською татаркою, яка виступила на Євробаченні. Її пісня "1944" була присвячена сталінській депортації кримських татар - на її написання співачку надихнула розповідь її бабусі.

Унаслідок анексії АР Крим Російською Федерацією процес репатріації та суспільної інтеграції колишніх депортованих кримських татар фактично перервався. Над багатостраждальним кримськотатарським народом знову нависла загроза насильства та терору. Кремль та самопроголошена кримська влада з кожним днем збільшують тиск на представників кримськотатарського народу, зростає число злочинів проти його представників.

26 квітня минулого року так званий "Верховний суд" незаконно окупованої Росією Автономної Республіки Крим та м.Севастополь задовольнив позов псевдо-«прокурора» про заборону Меджлісу кримськотатарського народу, визнавши його діяльність екстремістською.

Це безпрецедентне репресивне за своєю суттю рішення є черговим кричущим доказом системних переслідувань кримськотатарського народу у зв’язку з його принциповою позицією щодо російської окупації Криму.

Ототожнення Меджлісу з екстремістською організацією відкриває шлях для  посилення дискримінації кримських татар та усіх інших незгодних з політикою Кремля.

Заборона Меджлісу - ключового органу національного самоврядування кримських татар, в основі діяльності якого лежить принцип ненасилля - стало черговим виявом грубого порушення окупаційною владою фундаментальних прав і свобод людини, в тому числі, Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

 Ситуація, що складається, в черговий раз засвідчує нагальну необхідність більш активних дій міжнародного співтовариства для захисту прав людини в окупованому Криму та забезпечення безперешкодного доступу міжнародних правозахисних організацій з метою здійснення моніторингу стану дотримання прав людини.

3 травня цього року Комітет міністрів Ради Європи ухвалив рішення щодо ситуації в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна), яке стало першим комплексним документом головного керівного органу Ради Європи, присвяченим суто кримській проблематиці.

В черговий раз підтверджено незмінність позиції стосовно незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у межах міжнародно визнаних кордонів.

Засуджуючи незаконну анексію Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, яка підриває мир та демократичну безпеку у Європі, Комітет міністрів Ради Європи вкотре наголосив, що такий акт з боку Російської Федерації є порушенням міжнародного права.

Комітет міністрів РЄ, як раніше Генасамблея ООН, визнав відповідальність Росії згідно з міжнародним гуманітарним правом та міжнародним правом у галузі прав людини та закликав владу РФ виконувати свої зобов’язання у повній мірі.

Поряд з такими порушеннями прав людини як обмеження свободи слова та мирних зібрань, свободи релігії та переконань, відзначаються репресії проти національних меншин, зокрема, кримських татар. Рішення так званого верховного суду в окупованій АР Крим щодо визнання Меджлісу кримськотатарського народу екстремістською організацією та заборона його діяльності також викликало засудження Комітету міністрів. Документ містить чітку вимогу до Російської Федерації вжити всіх заходів для забезпечення прав людини в Криму, включаючи перегляд судової заборони Меджлісу.

Одним з центральних положень Рішення є заклик забезпечити безперешкодний доступ правозахисних механізмів Ради Європи, зокрема її Комісара з прав людини, на тимчасово окупований півострів для здійснення моніторингу дотримання прав людини відповідно до їхнього мандату. Присутність міжнародних конвенційних та інституційних моніторингових органів на території окупованого Криму в умовах стрімко деградуючої ситуації з правами людини є життєво необхідною та невідкладною.

У цьому контексті важливим є заклик до Комісара Ради Європи з прав людини, який на сьогодні є єдиною міжнародною інституцією, що здійснив моніторинговий візит на територію тимчасово окупованої АР Крим у вересні 2014 року, продовжити роботу щодо моніторингу ситуації на півострові.

Україна закликає міжнародне співтовариство покласти край російській агресії проти України, підтримати кримських татар, які опинилися у вкрай скрутному становищі в окупованому Криму. Крим був, є і буде невід’ємною складовою України, так само, як кримськотатарський народ – органічною частиною українського народу.

 

 

Останні новини

Відзначення знаменної дати | Вчора, 15:52

19 вересня в каїрському готелі «Конрад» відбулось урочисте прийняття з нагоди 26-ї річниці Незалежності України.